ЧИ ІСНУВАЛА НОВОРОСІЯ?

Як зазначається в численних російських джерелах, Новоросія – це великий історико-культурний регіон в Північному Причорномор'ї, приєднаний до Російської імперії в результаті російсько-турецьких воєн у другій половині XVIII століття. Відмінною рисою Новоросії стала та обставина, що її населення, інфраструктура і спосіб життя сформувалися протягом порівняно короткого історичного відрізка часу, а сам регіон перетворився з неосвоєного степу з рідкісними кочовищами в потужний промисловий район, який став становим хребтом економіки спочатку Російської імперії, а потім і радянської й сучасної України.

Деколи і досі можна почути, що Новоросійський край населяли переважно росіяни, а адміністративним центром Новоросії була російськомовна Одеса. Однак це не відповідає дійсності.

Термін Новоросія виник штучно у зв’язку зі створенням у 1764 році Новоросійської губернії. В різні часи її центрами були Кременчук та Катеринослав (сучасний Дніпро). Новоросійська губернія проіснувала по 1802 рік, після чого була розділена на Миколаївську, Катеринославську і Таврійську губернії. У 1803 році Миколаївська губернія була перейменована в Херсонську.

КОРОТКА ПАМ’ЯТЬ НАЩАДКІВ В’ЯТИЧІВ

4 листопада 2016 року в Москві на Боровицькій площі поблизу Кремля відбулася помпезна церемонія відкриття пам’ятника київському князю Володимиру. На ній були присутні президент Росії Володимир Путін, голова уряду Дмитро Медведєв і предстоятель Російської православної церкви Кирило Гундяєв.

«Это большое, значимое событие и для Москвы, и для всей нашей страны и для всех наших соотечественников. Новый памятник - дань уважения нашему выдающемуся предку. Особо почитаемому святому, государственному деятелю и воину, духовному основателю государства российского», - пафосно заявив на відкритті Путін. Проте російського президента знову підвела необізнаність, а точніше кажучи, історичне безпам’ятство.

Історичне ядро сучасної Росії склали землі східнослов’янського племені в’ятичів, яке населяло в VIII-XIII століттях басейн Верхньої і Середньої Оки (на території сучасних Московської, Брянської, Калузької, Орловської, Рязанської, Смоленської, Тульської, Воронезької та Липецької областей).